У День прикордонника, 28 травня, на приміщенні Бобринецькокої ЗОШ № 3 відкрили меморіальну дошку на честь випускника закладу Анатолія Степановича Луцка – воїна-прикордонника, який загинув на Сході України.
Нагадаємо, що життя Анатолія Луцка обірвалося під час обстрілу бойовиками з установки “Град” позицій прикордонників в Луганській області у районі пункту пропуску “Довжанський”. Поховали бобринчанина торік 30 вересня в Бобринці.
Указом Президента України Анатолій Луцко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України".
Сьогодні, вшанувати світлу пам'ять про Героя України прийшли його рідні, друзі, представники колективу Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, земляки, товариші по службі, представники Київського прикордонного загону, керівництво міста та району. Від районної ради присутніми були керуючий справами виконавчого апарату Надія Іванова, працівники апарату.
Важко було присутнім стримати сльози, тим більше рідним та близьким, коли освячував дошку настоятель Свято-Миколаївського храму отець Юрій Онисько, коли хвилиною мовчання вшанували пам'ять про Анатолія.
Життєрадісний погляд молодого хлопця назавжди залишиться в пам’яті бобринчан…
Перший заступник голови районної державної адміністрації Валентин Мельник у своєму виступі зазначив, що вшанування патріотів, які віддали своє життя за українську державу – це священний обов’язок кожного. Від імені райдержадміністрації, районної ради він щиро поспівчував горю батьків та рідних загиблого військовослужбовця.
Згадали Анатолія, який навчався у школі, й учні закладу. Віршами оспівуючи неоціненний внесок загиблого у боротьбі України з агресором, вони прославили славне ім’я військовослужбовця.
Трагічні дні, яким вже у липні виповниться рік, згадала старший лейтенант Прикордонних військ Олена Кальчук. Вона розповіла про трагічний період для України та їхнього підрозділу, зокрема. Адже у липні 2014 року разом з Анатолієм загинуло ще кілька прикордонників, їх товаришів по службі. Було багато й поранених бійців…
Гарних слів про Анатолія лунало багато. Дякували за справжнього українця, патріота, прекрасну людину – батькам загиблого.
Зі словом звернулася й куратор групи Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, в якій навчався Анатолій Степанович. – Сьогоднішня подія, це лише маленька краплиночка нашої подяки до його імені, за мирне майбутнє. Своє ім’я Анатолій вже вписав золотими літерами в історію рідної школи, рідного міста, рідної землі, - сказала куратор.
Поспівчував горю батьків військовий комісар Бобринецько-Устинівсько-Компаніївського ОРВК Микола Капітоненко. Микола Петрович як людина військова, своїми позитивними відгуками ще раз підтвердив, що загиблий гідно виконав свій військовий обов’язок.
Зі словом до рідних загиблого та присутніх звернувся міський голова Леонід Кравченко.
Хай не зів’януть квіти, покладені до пам’ятної дошки на честь Героя, хай живе вічна пам'ять про захисника України!

Слава Україні! Героям слава!